АГРЕСИВНІСТЬ (лат. aggredi – нападати) – поведінка людини у відношенні інших людей, яке відрізняється прагненням заподіяти їм неприємності, завдати шкоди.

АДАПТАЦІЯ (лат. adapto – пристосовую) – пристосування органів почуттів до особливостей діючих на них стимулів з метою їх найкращого сприйняття й запобігання від зайвого перевантаження рецепторів.

АСТЕНІЯ (греч. astheneia – безсилля, слабість) – нервово‑ психічна слабість, що проявляється в підвищеній стомлюваності й виснаженості, зниженому порозі чутливості, крайньої нестійкості настрою, порушенні сну.

АФЕКТ (лат. affectus – щиросердечне хвилювання, пристрасть) – короткочасний, що бурхливо протікає, стан сильного емоційного збудження, що виникає в результаті фрустрації або будь-якої іншої причини, що сильно діє на психіку, звичайно пов'язаний з незадоволенням дуже важливих для людини потреб.

БАР'ЄР ПСИХОЛОГІЧНИЙ (франц. barriere – перешкода) – внутрішня перешкода психологічної природи (небажання, острах, непевність і т.п.), що заважає людині успішно виконати деякі дії. Часто виникає в ділових і особистих взаєминах людей і перешкоджає встановленню між ними відкритих і довірчих відносин.

ГЕШТАЛЬТ ТЕРАПІЯ (нем. gestalt – цілісна форма, образ, структура) – система методів і процедур психотерапевтичного впливу на людину, заснованих на теорії гешталътпсихологии – області психологічних досліджень, що ставлять у главу кута закономірності створення й функціонування цілісних структур, виходячи з яких пояснюються їхні елементи й зв'язку між ними (головний принцип – безумовне прийняття людиною себе, інших людей і всього іншого миру такими, які вони є; сприйняття й оцінка наявного стану як цілком створеного, що не вимагає зміни або поліпшення).

ДЕВІАНТНА ПОВЕДІНКА (лат. deviatio – відхилення) – поведінка з відхиленням від прийнятих у суспільстві правових або моральних норм (основні види такої поведінки – злочинність і кримінально не карна аморальна поведінка).

ДЕПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ (лат. persona – особистість, особа – знеособлювання) – тимчасова втрата людиною психологічних і поведінкових особливостей, що характеризують її як особистість.

ДЕПРЕСІЯ (лат. depressio – придушення) – стан щиросердечного розладу, пригніченості, що характеризується занепадом сил і зниженням активності.

ДИСТРЕСС – негативний вплив стресової (див. стрес) ситуації на діяльність людини.

ЕКСТРАВЕРСІЯ (лат. extra – поза, versio – повертати, обертати) – спрямованість свідомості й уваги людину в основному на те, що відбувається довкола нього. Екстраверсія протилежна интроверсии.

ЕМПАТІЯ (греч. empatheia – співпереживання) – здатність людину до співпереживання, уміння «вчувствоваться» у стан іншої людини, розуміти його не «розумом», а "серцем".

ІНТРОВЕРСІЯ (лат. intro – усередину, versio – повертати, обертати) – спрямованість свідомості людини до самої себе; поглинання у власні проблеми й переживання, супроводжувана ослабленням уваги до того, що відбувається навколо (одна з базових рис особистості).

НЕЙРОТИЗМ – властивість людини, що характеризується його підвищеною збудливістю, імпульсивністю й тривожністю.

ПРОЕКЦІЯ (лат. projectio – викидання вперед) – процес і результат збагнення й породження значень, що укладається в усвідомленім або несвідомім перенесенні суб'єктом власних властивостей, станів на зовнішні об'єкти.

ПСИХІКА (греч. psychikos – щиросердечний) – загальне поняття, що позначає сукупність усіх психічних явищ, досліджуваних у психології.

РЕЛАКСАЦІЯ (лат. relaxatio – зменшення напруги, ослаблення) – стан спокою, розслабленості, що виникає в суб'єкта внаслідок зняття напруги, після сильних переживань або фізичних зусиль.

САНГВІНІК (лат. sanquis – кров) – тип темпераменту, що характеризується високої психічною активністю, енергійністю, працездатністю, швидкістю реакцій, різноманітністю й багатством міміки, швидким темпом мови.

СОЦІАЛЬНО‑ ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТРЕНІНГ – теорія й практика групового психокоррекційного або психотерапевтичного впливу на людей, розрахованого на рятування їх від будь-яких проблем психологічного характеру, виправлення поведінки або поліпшення стану здоров'я.

СТРЕС (англ. stress – тиск, напруга) – стан щиросердечного (емоційного) і поведінкового розладу, пов'язане з нездатністю людини доцільно й розумно діяти в ситуації, що склалася.

ТРИВОЖНІСТЬ – властивість людини приходити в стан підвищеного занепокоєння, відчувати страх і тривогу в специфічних соціальних ситуаціях.

ФЛЕГМАТИК (греч. phlegma – слиз) – тип темпераменту людину, що характеризується низьким рівнем психічної активності, повільністю, невиразністю міміки;, що важко перемикається з одного виду діяльності на інший, що й пристосовується до нової обстановки.

ХАРАКТЕР (греч. charakter – печатка, карбування) – сукупність стійких індивідуальних особливостей особистості, що складається, що й проявляється в діяльності й спілкуванні, визначаючи типові для неї способи поведінки й реагування на життєві обставини.

ХОЛЕРИК (греч. chole – жовч) – тип темпераменту людину, що характеризується високим рівнем психічної активності, енергійністю дій, різкістю, стрімкістю, силою рухів, їх швидким темпом, поривчастістю.

​